Кодеиновый сироп Lean Purple Drank Донской

Не поддавайтесь на соблазны и не экспериментируйте с наркотиками.

Але, як пиляєте, братухи? Зізнаюся, я наркоман комик, а саме - закодінований на кодеїні. І, шоб не кутити, ділюся з вами моєю смішною і неймовірною історією, як я купила закладки і підробляла собі життя скучним продавчиком.

Усе почалося тоді, коли я ушкварився на роботі і вирішив знайти шлях пожвавити себе. Я почав російською рулетку - лазив по недостовірним сайтам і шукав, звідки взяти закиди. Повірте, це був неймовірний задротство. Клік за кліком, посилання за посиланням, аж нарешті мені пощастило. Я знайшов легендарну пещеру зі схованками - онлайн магазин, де можна було купити все, що душа побажає.

Ця пещера була як справжній кладовище наркотиків - метамфетамін, героїн, марихуана, та навіть ганджубас. Там були всі закладки, які тільки можна собі уявити. Я не можу вам описати, як моє серце переповнялося радістю, коли я побачив цей пекельний асортимент.

Але мої гроші були обмежені, і я не міг собі дозволити все це багатство. Тому я вирішив підробити трохи грошей, шоб купувати закладки без обмежень. І от знайшовся клієнт, який пропонував мені роботу продавця в скучному магазині, де продавалися звичайні речі - взуття, одяг, кухонні прилади.

Звичайно, для мене це був закид. Продавцем бути, коли такі круті закладки вже були у моїх руках? Але, враховуючи мою ситуацію, я зрозумів, що згода на цю закидуху може врятувати мене від бездомності.

Так ось, я став продавцем. Ношу на собі скучний мундир, обслуговую покупців, але завжди з собою тримаю свою секретну колекцію закладок. Ніхто ніколи не підозрює, що той звичайний продавець взуття - справжній ушиблений, який кутить наркотиками.

Моя робота принесла мені непогані гроші. Я продавав взуття та одяг, а потім навіть підбивав своїх покупців на замовлення справжніх закладок. Для них це було як велике відкриття - звичайний продавець, виявляється, знає де придбати такі речі! Багато з них стали моїми постійними клієнтами, а хтось навіть почав пропонувати мені роботу на своїх злочинних діяннях.

Одного разу мені надійшло замовлення на жовту закладку. Це був новий товар в моєму асортименті - ефедрон, жидкий порошок, який можна вдихати. Зрадів як дитина! Але я не знав, як правильно його приготувати, тож звернувся до своїх постійних клієнтів за допомогою.

-"Братан, мама тебе виписала?" - звучить з телефону.

-"Ні, я просто маю нову закладку - жовтий жидкий порошок. Але я не знаю, як правильно його закинути."

-"Ай-ай-ай, братуха, ти нічого не знаєш! Так ніззя! Треба розведення робити з водою, а потім вдихувати. Якщо не правильно закинеш, то можеш зайнятися."

Отже, я дізнався як правильно закинути жовтий порошок. Тепер я мав нову закладку в своїй колекції - ефедрон. І навіть на роботі, коли мені було нудно, я міг вдихати цей жовтий порошок і відчувати себе крутим наркоманом комиком.

Так я закодінився на кодеїні та кутив ефедроном, працюючи скучним продавцем. Це були найкращі часи моєго життя - закиди у секретній колекції та нескінченні можливості крутити всіх навколо. Але, в кінці кінців, сталася неприємність, яка змусила мене зупинитися і задуматися.

Різниця між жизнеутверждаючими настійками у пляшках і життям на наркотиках згубна. Вживати наркотики - це зашквар, якому слід уникати. Тому я прийняв важке рішення - покинути свою скучну роботу та закинути закладки, що стали моїм залежностями. Це була вазка й тривожна дорога, але я вирішив стати нормальним коміком, який розважатиме людей не наркотиками, а своєю справжньою талантливістю.

Пам'ятайте, ребята - наркотики це не жарт. Якщо ви потрапили в цей закид, знайдіть сили вийти з нього. Здоров'я та ріжниця в житті - важливіше за все. Будьте розумними та живіть по-справжньому!

Шаааалом, братаны! Олежа наркоман на связи! Сегодня я рассказываю вам историю, как я закупил закладки, укатился на топчик и погулял с девушкой в парке. Приготовьтесь, будет жарко!

В такой то день, когда все серые дни слились воедино и сушняк прям дико замучал, я решил заняться делом. Так мать его не майся, говорю себе утром, "Олежа, педрила, гони в места, где убиваются по-взрослому!". И сразу заштатив себя в ускорителе и налитый энергией, я отправился в поисках горячих закладок.

Возле метро всплыли ребята из подворотен, и я сразу понял: тут мой топчик! Эти пацаны в кепках, в джемперах, с тусклыми глазами и зубами из жвачки всегда знают, где гнуться за кайфом. Ну, и как только они меня заметили, тут же кинули взгляды гнева и интереса. Я собрался в кулаки и начал подходить, а они уже между собой шушукались. Было страшновато, но духу нашел, и братва приняла меня в свою компанию.

Так и началось мое путешествие по кругам ада. Мы прокатились на машине до самого топчика, где взял свои закладки. "Ну что, братва, готовы убиваться?" - спросил я, и все сразу воодушевились. Часы на стене показывали пять, и я уже был в полном эйфорическом ожидании. Прокатившись до самого парка, где решили отдохнуть, мы стали нюхать закладки. Вот тут все началось на самом деле! Я занюхал свой порошок и сразу почувствовал, как мир вокруг стал прекраснее. Все цвета стали ярче, звуки громче, а девушки - огонь! Я был на пике, в своем маленьком коконе щастья. В парке я знакомиться неудобно, да и не хотелось. Лучше было гулять с девушкой, которую я встретил на одном из баров, где делал закладки. Она тоже была на накуре, и мы поняли друг друга без слов. Вместе мы прошли по дорожкам, наслаждаясь грезами и взглядами, полными огня. Все нам казалось возможным, и мы сливались воедино, словно две пламенные души. Это был невероятный опыт, которого не хватает в моей серой, наркотической жизни.

Но как говорят наши братья из дагги - все хорошее когда-то заканчивается.

Плавно спускаясь с нашего нирванного облака, мы решили попрощаться. Но, тем не менее, эти минуты свободы и счастья останутся в памяти на всю жизнь.

Поблагодарив друг друга за классное время,	Мы расстались под луной,	Оставив где-то в парке
Нашу радость летнюю и эфемерную.	Перешагивая через забор,	Мы разошлись своей дорогой,
Но оставив в сердцах абитуриентов	Вечные воспоминания и обещание быть вместе	В следующий раз, когда захочется ускорителя.

Вот, братва, и мой рассказ подходит к концу. Олежа, наркоман гопник, с вами был!